Вітаю Вас, Гість
Головна » Файли » Методичні розробки

Українські вечорниці
[ Викачати з сервера (119.5Kb) ] 24.11.2013, 21:55
 
                     Українські вечорниці
Мета: дати учням уявлення про давні звичаї українських вечорниць; розвивати творчі здібності дітей; вихо­вувати інтерес до звичаїв і традицій українського народу, любов до пісні, мови, літератури; форму­вати почуття прекрасного.
 
                      ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ
Дійові особи: Прокіп, Ярина (його дружина), Уляна (їхня дочка), 7    дівчат, 7 хлопців, Стецько, Баба Параска, Баба Палажка, Солопій, Хівря (його дружина), Афанасій Іванович(дяк).
Вступне слово вчителя 1-й учитель. Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що вироблялися протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї народу - це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тіль­ки в сучасному, айуйого історичному минулому.
2-й учитель. В усіх народів світу існує повір'я, що того, хто забув звичай своїх батьків, карають люди і Бог. І ми також повинні відроджувати свої традиції. І якщо, можливо, дорослим для цього інколи бракує часу, а подеколи й бажання, то хоча б ви,  діти, повернете нас до славних і добрих звичаїв наших предків, пригадаєте і навчите своїх рідних і друзів, як раніше відбувалися розваги. То ж пропонуємо вашій увазі українські вечорниці.  
На сцені з’являються Ярина, Прокіп та Уляна. Ярина господарює, Прокіп спить за столом, Уляна вишиває.
Ярина. О, Боже! У людей чоловіки, як чоловіки, а мені Бог послав ірода. (Підходить до Прокопа.)
Прокіп. Га. (Продовжує спати.)
Ярина. Знову, іроде, нализався. Ой, лишенько! Що мені робити? Ось-ось надійдуть хлопці та дівчата на вечорниці, а цей вражий син похропує тут. А вставай-бо!
(Бере Прокопа за рукав стягує з лавки. І, взявши макогона, підступає до нього, а Прокіп, побачивши Ярину з макогоном, вибігає з хати.)
Ярина. Іди, іроде, до стодоли, проспись там.
(До Уляни.) Ой, уже чути гамір за вікном.
Входять дівчата.
1-ша дівчина. Добрий вечір цій господі та господарям.
2-га дівчина. Зичимо здоров'я вам.
3-тя дівчина. Раді - не раді - прийміть, Христа ради.
Ярина. Та заходьте, дівчатонька милі. Ви хоч поспіваєте та душу нашу звеселите. (Співають Уляна та парубки.)
ІШОВ КОЗАК ПОТАЙКОМ
 Ішов козак потайком
 До дівчини, серденько, вечірком.
 Ішов козак потайком
До дівчини, серденько, вечірком
«Ой, дівчино, відчини,
Своє-моє серденько звесели!»
«Ой, дівчино, відчини,
Своє-моє серденько звесели!»
«Ой не буду відчинять,
Бо ти будеш, серденько, жартувать».
«Ой не буду відчинять,
Бо ти будеш, серденько, жартувать».
«Ой не буду, не буду,
Пожартую трошечки та й піду».
«Ой не буду, не буду,
Пожартую трошечки та й піду».

Жартували до зорі,

Поки стало виднесенько надворі.

 Жартували до зорі,
 Поки стало виднесенько надворі.
«Ой, козаче, утікай
Та й на мене славоньки не пускай».
«Ой, козаче, утікай
Та й на мене славоньки не пускай».
«Ой, дівчино, шумить гай,
 Кого любиш, серденько, забувай».
«Ой, дівчино, шумить гай,
  Кого любиш, серденько, забувай».
 «Нехай шумить, хай гуде,
 
  Кого люблю змалечку, мій буде».
 
«Нехай шумить, хай гуде,
 
  Кого люблю змалечку, мій буде».
 
Стук у двері.
 
4-та  дівчина. Дівчатонька, оце, напевне, і хлопці прийшли.
 
Дівчата почали чепуритися.
 
5-та дівчина. Заходьте! Заходьте!
 
Заходить Стецько.
 
Стецько. Добрий вечір, дівчатонька!
 
6-та дівчина (невдоволено). Тю, Стецько!
 
7-ма дівчина. Ми думали парубки явилися, а то - Стецько.
 
Стецько. Тю, які ви всі язикаті. Не гірш від баби Палажки га Параски. А ось і вони собственною персоною.
 
(Вбігають баби, а пізніше заходить Прокіп.)
 
Баба Параска. Здрастуйте, люди добрі. Скажіть же хоч ви, що мені на світі Божому робити. Не можна, не можна за лихими сусідами на селі вдержатись!
 
Баба Палажка. Згляньтесь, люди добрі, на мої муки й пожа­лійте, бо не можна мені не те що на селі втриматись - не можна на світі жити. Благословіть мене скоропостижно вмерти.
 
Баба Параска. Розсудіть нас, шановне товариство. А щоб знали ми вашу справедливість і обізнаність, то спершу скажіть, хто з нас хто: хто Параска, а хто Палажка?
 
Баба Палажка. Бач, знайшла складне питання. А може, добірне товариство скаже, скільки оце років наша сварка триває.
 
Учні відповідають, що сварка баби Параски і баби Палажки триває із 1873 року.
 
Баба Параска. То ж, бачите, ми ще зовсім не старі. (Баби виконують пісню.)
 
ВИШНІ, ЧЕРЕШНІ РОЗВИВАЮТЬСЯ
 
Вишні, черешні розвиваються,
 
Синє озеро розливається.
 
Синє озеро розливається.
 
 
 
Ясне сонечко усміхається,
 
Жито силоньки набирається.
 
Жито силоньки набирається.
 
 
 
Через тин вишня похилилася...
 
Кума з кумою посварилася.
 
Кума з кумою посварилася.
 
 
 
Жовте листячко осипається...
 
Кума з кумою вже й не знається.
 
Кума з кумою вже й не знається.
 
 
 
Тобі яблучко, мені грушечка,-
 
Не сварімося, моя душечко!
 
Не сварімося, моя душечко!
 
 
 
Тобі яблучко, мені зернятко,-
 
Не сварімося, кумо-серденько!
 
Не сварімося, кумо-серденько!
 
Баба Палажка. Гарні ми, гарні молодички, ще нівроку. То, може, заспіваємо про молодичку всі разом? Ви цю пісню добре знаєте.
 
Лунає пісня. Виконують усі присутні. Інсценізують Ярина та Прокіп.
 

Підготувала вчитель української мови та літератури Глущенко Раїса Іванівна

Повністю сценарій заходу можна викачати з серверу

Категорія: Методичні розробки | Додав: Liudmila86
Переглядів: 1331 | Завантажень: 90 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: